Та й смерть мою помітять –
Через місяць.
Та не раніше. Ні – та не раніше!
На ліхтарі червоному повісять –
Там, де повісив мрії я свої.
Там, де під лампою і тінь
Не відбивалась,
Де блоками цигарки на обід,
Де серце й совість рідко
Зустрічались –
Під ліхтарем, що бачив стільки бід
Моїх.
"На ліхтарі червоному повісять –
Там, де повісив мрії я свої."
Якщо згадати, що червоний ліхтар - символ продажного кохання, то у вірші йдеться про подвійну трагедію: смерть мрій про справжню любов та духовну смерть героя - точніш, його розтягнуте у часі самогубство, самознищення.
Нагадало творчість деяких французьких митців (Тулуз-Лотрек, "прокляті поети").
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам. Щиро радий візиту й вдумливому прочитанню. Дякую!
Помітять через місяць , а забудуть через два...така природа людської пам"яті.Добре швидко відлетить , а от погане...Тому декотрі стараються нагидити так ,щоб залишитися навіки в історії.
А про цигарки гарно сказано.П"ять років як покинув .Іноді сниться ,що палю.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00