Що можна нелюду бажати
В той день, що він прийшов у світ,
Із серцем, схожим на граніт?
Хіба його родила мати?
Ні довголіття, ні любові,
Ні теплих слів не заслужив.
Щоб він страждав, щоб він не жив!
Щоб захлинувся в ріках крові!
Щоб він відчув той біль і жах,
Як під завалами дитина…
Як мати, що втрачає сина…
Нехай відчує дикий страх.
Нехай за кожного помре,
Нехай відчує люті муки
З близькими вічної розлуки,
І в руки жару набере.
Нехай пече йому й болить,
Як тим, розстріляним в колоні,
Як тим, хто виживав в полоні…
Нехай страждає… Кожну мить…
Від імені усіх батьків,
Дружин, сестер, братів, дітей
Бажаєм тисячі смертей
Найголовнішому з катів!