З чим порівняти те, що, в принципі, ні з чим не порівнюється? Це променисте сонце, що сяє і гріє, даючи життя всьому довкіллю. Це центрове серце, що, б`ючись, забезпечує через кров поживними речовинами весь організм. Це найніжніше слово, що воскрешає до чогось нового. Без материнської любови не буває дитячої долі. Це стяг, з яким успішно йдеться життєвими дорогами за будь-якої погоди й ситуації. Куди бігти в хвилини горя чи радості, як не до неї? У чиїх руках ключі до душі сина чи доньки, як не в її? Де джерело спокою, добра, краси і майбуття, як не з нею? Немає нічого сакрально-божественнішого, природно-звичайнішого, практично-надійнішого, як вона. Як ти, матусю.