Шляхи розбіглись у жовтий ліс
І вибач, я не йшов би двома,
І довго сам я стояв, як вріс,
І вниз дивився я аж до сліз
В підлісок, що їх далі сховав.
Обрав тоді я одного з них,
Можливо й кращим вибір цей був
Бо в травах шлях той, без сліду ніг,
Хоч, з часом, я заявити б міг,
Що справді тих відмін не відчув.
І, ранком, рівні шляхи лягли,
Без жодних цяток чорних слідів.
«О, інший – потім!» – думки були,
Шляхи, втім, знав я – самі вели,
Вернутись «потім» - я б не зумів.
Зітхнувши, згодом, скажу я всім,
Коли минуть чисельні роки:
«Шляхи розбіглись у лісі тім,
Обрав неходжений я ніким
І це – усе змінило, таки».
15.12.2022 Гречка Віталій
The Road Not Taken (by Robert Frost)
Two roads diverged in a yellow wood,
And sorry I could not travel both
And be one traveler, long I stood
And looked down one as far as I could
To where it bent in the undergrowth;
Then took the other, as just as fair,
And having perhaps the better claim
Because it was grassy and wanted wear,
Though as for that the passing there
Had worn them really about the same,
And both that morning equally lay
In leaves no step had trodden black.
Oh, I kept the first for another day!
Yet knowing how way leads on to way
I doubted if I should ever come back.
I shall be telling this with a sigh
Somewhere ages and ages hence:
Two roads diverged in a wood, and I,
I took the one less traveled by,
And that has made all the difference.
ID:
968410
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.12.2022 19:28:10
© дата внесення змiн: 03.04.2023 09:06:34
автор: Віталій Гречка
Вкажіть причину вашої скарги
|
