Це було так недавно, це було так давно...
На вулиці мороз під 20,
Сніжок де-інде пролітав.
Пихаті морди – душ із –надцять,
А він один пред них стояв.
Тріпоче вітер оселедця,
Синці на тілі, бидла сміх,
А лагідних очей озерця
Так зверхньо дивляться на них.
Вони ж одіті, ситі, дужі,
А він в чом ненька родила
Та вид зневажливо-байдужий
І несхилЕна голова.
Так як і неньку-Україну,
Його поганцям не зломить.
Бо він є справжняя людина,
Бо дух козацький в нім дзвенить.