Що легше, вибачатись чи простити?
Стоячи у храмі, замислилась душа.
І пригадала те, що довелося пережити,
З дна серця свого заховане вийма.
Дістала біль, весь обрАзами повитий:
Розбиті сподівання, розчарування, гнів,
Від зрад пече, слізьми той день омитий
Коли на серці рана, немов глибокий рів.
Нестерпно від брехні, солодкої як мед,
І сумно, коли відштовхують, женуть;
Якщо не люблять - гірко, і насамперед,
Ятрить, коли найближчі болю завдають.
Що легше, вибачитись чи простити?
Тернистий шлях до мудрості веде:
Для того, щоб прощЕння попросити
Добряче треба розколУпати себе.
Гординю побороти та знищити пиху,
На сяйві золота п'ятна відшукати,
І душу зрозуміти чиюсь, чужу, крихку...
Спільне для обох - не осудити, подолати.