Суть поняття віковічна
Стрімка, відважна і вона
Красива, ніжна мов з зерна
У наших душах вона вічна
Ляга понуро нам на плечі
Немовби ковдрою вкрива
І знову душу підрива
Ще із дитинства із малечі
Щебече ніби соловей
Тим здібним голосом умілим
Приємним, тихим, незмарнілим
Що ніби лине від зорей
Душа радіє і приємно
Стає на серці знов мені
У ті прекрасні милі дні
Що так проходять все таємно
І все вертається до дому
Ми розумієм, що живем
І знов тихенько все крадем
І теє слово тую думу
18.11.2003 (Яресько Я.М).
