Як стане мені тісно на землі,
уквітчаній гірляндами полину,
на якоря не стануть кораблі
і журавлі вертатимуться клином…
Коли піду в незвідані світи,
не перестануть сяяти зірниці,
у небі не поменшає світил
і гуркоту святої колісниці…
Удома квітуватиме життя,
сміятимуться діти і онуки.
На їхній вік ще вистачить звитяг,
без діла не скучатимуть їх руки.
Коли душа полине до світил,
та серце повертатиметься знову
і аркушем нестиме небосхил
моє відверте поетичне слово.
06.04.2023