Наближається - віддаляється.
То завмерло- то знов гуде.
Що навколо тепер відбувається?
Порятунок чи смерть іде?
Хтось в усьому почав вагатися,
Хтось пакує свої думки...
Рятуватись? Тікать? Лишатися?
Від чиєї загинуть руки?
Чи ж готові за мить все втратити -
І почати життя з нуля?
Чи залишиться щось? Хто залишиться?
Може, випалена земля?
А весна не питає - шириться,
Зеленіє, бо хоче жить,
І на втрати свої не дивиться,
Бо й на паузі час біжить.
І спливає, в клубок сплітається
Час зневіри, надій, тривог.
Мабуть, те, що тепер відбувається,
Розуміє лише сам Бог...
