Я сьогодні ходив у місто,
Просто так, без яких причин.
Розпускалось каштанів листя,
Дивувала небесна синь.
День був лагідний, наче мати,
Сонце ластилось до лиця,
І хотілося проживати
Кожну мить його до кінця.
Місто дихало, пульсувало,
В нім гуділи мільйони доль,
І весна кожну з них вітала
Но́вим цвітом старих тополь.
Я блукав посеред бульварів,
Теплих вулиць, широких площ.
Місто вабило, чарувало
І вростало в мені, як хвощ.
У моменті заплющив очі,
В небі куркали журавлі:
-Так любити, творити хочу
На безмежній оцій землі!!!
Раптом - бах!.. Попливла картина,
Пил в зубах, в голові дзвенить...
Бач.., а я було думав наївно:
Сьогодні не прилетить...
Фото з м.Херсон.