UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: Вишневий цвіт - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Терновий, 15.07.2023 - 02:37
Думати глобальніше, я так розумію, як здатись на милість росіянам"? Адже ж у "війні нема переможців".А Ви послухаєте що Вам будуть втокмачувати росіяни, коли прийдуть сюди. От тоді й сажете їм, що вони не переможці. Й подивитесь на реакцію. Це не спільна війна - це війна загарбницька, геноцидна, бо спільність передбачає відповідальність за неї з обох боків.Ваша з дозволу сказати філософія - звичайне малоросійство, таке миле деяким нашим співвітчизникам. Добренькі малороси, які люблять весь світ, великі гуманісти й не люблять себе.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Завжди знайдеться ескімос, котрий дасть вказівку жителям тропіків, як їм поводитись під час спеки.
Терновий, 14.07.2023 - 08:25
Ну, по-перше, у вірші йдеться САМЕ про Місяць, а не про "еха", як інтерпрентує Світлана.Це видно з контексту. Світлана чудова двомовна поетка, тому для неї мова очевидно має другорядне значення. Питання, чи варто писати суржиком, як визначив це Макс? Ще одне - що значить " відбутий за ідею"? За яку таку ідею вмирають хлопці на Сході? Вони просто захищають свою землю, свій дім, свої сімї, своє право на життя у цій країні. Ті, яким байдуже, давно втекли (й втікають). Нема нічого дорожчого за людське життя. Але скажіть тоді, що робити у даній ситуації? Ви знаєте? Здатись на милість пришельців й втратити країну, за існування якої протягом віків вже віддали своє життя мільйони? Чи вам все одно, лиш би всі були живі й здорові? В війні нема переможців? Вибачте, але це - звичайнісінька філософія рабів. Вбили нам в гени меншовартсть й бажання прогинатись. І пояснювати це високми гуманістичними ідеалами.Розкажіть про вартість життя росіянам, які щоденно бомблять наші міста.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вітання!Про Луну - читайте етимологію. Luna «місяць; світло; відблиск» праслов*янська. І якщо я хочу вживати слово "Луна" - я буду. Так само, як і вживають слова "ініціатива", "інертний", тощо. Вони ж запозичені, але сталі в щоденному вжитку українців. Якщо Ви хочете бачити "Луну" як росіянизм - я не можу зав*язати Вам очі. Стосовно нижньої частини коментарю - думайте глобальніше. Перекидання словами не змінить нічого, окрім Вашого й мого сьогоднішнього настрою. Якщо Вам потрібно, щоб хтось розказав про ватрість життя росіянам - зробіть це самі. Я ж бо не маю нічого спільного з цією помилковою нацією, окрім спільної війни, яка нівелює цінність людського життя, як і будь-яка інша війна. Так, "відбутий за ідею". І так буде. Так було завжди. Дякую. Світлана Себастіані, 13.07.2023 - 21:03
Цей вірш у багатьох здатен викликати обурення. І не тому, що "луна" українською - "місяць": чому б не вжити це слово у його українському значенні - "відлуння", "відгук"; білий, як луна (белый, как эхо) - виразний образ (особливо, коли знати, що стосується цей опис юного небіжа: життя відлунало, охололо, втратило барву...)Але я про зміст. Про що цей вірш? Про людське життя як найвищу цінність. Про час, в якому це життя знецінюється раптом. Про коротку пам'ять живих... Писати про це - сипати сіль на відкриті рани. Але поет повинен бути мужнім. Не боятися сказати те, що не сподобається народові. Інакше він у тому народові розчиниться і зникне як поет. А народ без істини втратить риси народу і лишиться просто населенням. Максе, дякую Вам. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто дякую Вам за розуміння.дякую. Прозектор, 13.07.2023 - 14:20
Ціню Вас та прихильно ставлюсь до Ваших робіт, та краще б Ви такого не публікували. Іще скажіть, що Америка спровокувала війну, ба більше - пишіть вже, що у нас не війна, а "конфлікт", коли на те пішло. Якщо по-Вашому люди, котрі віддають життя за Батьківщину, її майбутнє та все їм дороге "відбувають за ідею", то навіть не знаю, як це коментувати. Втім, кожен має право на свою думку, навіть... таку. Без образ.Слава Президенту! Слава нашим воїнам! Слава Україні! Р.S. Луна світить "за порєбріком", а у нас Місяць і тільки. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячний Вам за прочитання.Нікому не нав"язую свою думку, але маю її. Не будемо переходити до обговорення вірша — він болить мені кожним словом. Я вірю у перемогу України, але я знаю в чому ми програли. Пам"ятайте, переможців немає у жодній війні. Дякую Вам, заходьте! Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам, проте як часто хочеться писати своїм дитячим суржиком... 
Солодка, як вишня, 11.07.2023 - 23:11
Найстрашніший, поки що, сон - як швидко люди забудуть тих, хто загинули за ідею; тих, хто віддали найцінніше за людей; уже таке починаю спостерігати, а кінця не видно, от вона - правда...
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я спостерігаю це з минулого року.здається, людські життя не значать нічого. втім, вони ж найцінніше, що є у нас. а декому чужі життя - гральні шашки. "бито". "я в дамках!". та й людям нашим, здається, засліпило очі. знаєте, можливо, не до цієї теми, але згадав цитату (не пам*ятаю звідки): "Деякі люди настільки бідні, що не мають нічого, окрім грошей". актуальна на всі віки. Солодка, як вишня відповів на коментар Солодка, як вишня, 12.07.2023 - 09:32
дуже хороший афоризм, детально описує людей сучасності, вони сьогодні дуже бідні душевно, на жаль...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
