Навіть коли здається, що світ руйнується під ногами,
І пітьма накриває життя ілюзією пекла.
Коли хтось брудними вонючими чоботами
Заходить всередину відчуттів, і починається бійка запекла.
Коли все завмирає і розсипається на шматки,
Здається, що все, що залишилося це самотній біль...
Але хтось за тебе і далі всім серцем тримається.
Ти починаєш знову вдихати повітря-життя мимовіль.
Неможливе потроху набуває нових можливостей,
Ніби існує чиясь міцна надійна рука підтримки,
Світ іноді спалахує сяйвом мінливостей,
Якась сила знову збирає і склеює твої частинки.
Повільно приходить розуміння твоєї важливості
Для світу. Для людей. Для людини, що тримає в тобі своє серце.
Всесвіт повертається обличчям, додає сміливості,
І ти йдеш далі. Вдихаючи життя і любов ніби вперше...