Іду, любуюсь, шелест трав на горбочку,
Неподалік, де глянь, круги по ставочку,
Вода барвиста… рябить, топить проміння,
Здатна створити легеньке миготіння.
То враз стемнить, то знов легке просвітління,
Мов через шовк, вражає позолотіння,
Уже вляглося поверх веселкових хвиль,
Як ті думки, що повсякденно бентежать,
Що особисто лиш кожному належать.
На дні ставка, вода ховає тривоги,
Бо ж тут вона, нема іншої дороги,
Як і людині, смуток сама вгамує,
Як душі світло - полегшення відчує.
Ось тут і я! Сприймаю дари природи,
Де зграя риб, у мене з'явився подив,
Все невгамовні, згуртовані доволі,
Передається вдача, бажання волі.
Тож притаманне людині мати радість,
Може когось і підстерігає заздрість,
Лише природі й навколишньому світу,
За красу дякую, нині маю втіху.
Йти, не спішить, під блакитним мирним небом,
Коли затишшя, а нам цього ж так треба,
Щоби без воїн, без сирен й материнських сліз,
Та й наш народ не підстерігав фаталізм!
І кожен з нас плекав надію на добро,
Та врешті - решт, ми закінчили орків зло,
Яке руйнує, усі плани на життя,
Нас українців гріє віра в майбуття,
Моя країна має право на щастя!
Думки між трав, на горбочку,
Ледь посміхнулась, пройдуся по садочку,
Краса вража, душа на злеті світлих мрій,
На перемогу, я не втрачаю надій,
Придай же Боже, сил воїнам й воячкам,
Щоб зберегли красу й мир своїм нащадкам!
08.08.2023р
ID:
991567
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.08.2023 10:53:14
© дата внесення змiн: 14.08.2024 07:56:44
автор: Ніна Незламна
Вкажіть причину вашої скарги
|
МИ З ВАМИ НА ОДНІЙ ХВИЛІ ДУЖЕ ГАРНО!КАЖЕМО НІ ВІЙНІ ,ХАЙ БУДЕ МИР НА ЗЕМЛІ !
