Так часто хочеться свободу кожному відчути
Ми тягнемось до цього слова знову й знову
Але не кожен з нас насправді може зрозуміти
Свобода це не воля, маєм думку помилкову
Свобода настає коли ми можем бути самостійні
Коли життя твоє знов опинилося в твоїх руках
Самі застрявши у життєвій монотонній павутині
Знов відчуваєм за свої поступки лиш свій страх
Коли один ти на один з проблемами у світі цьому
Та сам тепер залишився на самоті, зате в свободі
З собою сам знов розділяєш щастя, радість, втому
Розпочинаєш день, без ковзанів пливеш на льоді
Але ти вільним і не став, та все на ланцюжкові
Бо вільний той хто всупереч всіх правил йде
А ти як трафарет хоча в свободі, та усе в неволі
І дієш як всі інші бо суспільство волю все краде
Та кожен прагне, йде та бореться за свої мрії
Які все ж інколи не зможуть оправдать бажання
І ті хто поряд довго був стають як інші підозрілі
Втрачаємо здобуті тяжко почуття, своє кохання
Вмовляємо себе, так краще буде всім навколо
Свобода ближче кожному і винен кожен нам собі
Та впевнені, що краще створювать життя наголо
Залишивши позаду все, що здобувалося в труді
Насправді, інколи повинні стати ми іще сильніші
Відчути все за що боролись у житті, свобода, воля
В момент розвіються і стануть не важливі, нарідніші
Нам подарують впевненість в майбутньому, це доля
22.09.2023 (Яресько Я.М).
