Видали буття. Серійних масок самоскид.
Тривала зустріч: чай, ракети, лід в пакетах
І троянди.
Та облиш.
Не така і мила.
То червиві сни умили відчуття. Терміти ірреальності. Обличчя квіти.
Тож не захворіти шансу не існує.
Ти серйозний.
Я – мала.
Голова в людині.
Номер слів. Кліше у портмоне: “На згадку. Твій.”
Кусаю губи.
Кров мов черепаха. Скільки не втрачай.
Вростають пальці в тишу. Друком. Простирадла гавань. Ракурс ззаду.
Я завжди хотіла цей каприз. Мотузки.
Ще декілька кадрів. Погляд залишай у тілі.
Ти примара.
Я – роса.
Зомлілі зломлені зозулі на арені духу.
Фокусник. В анфас цілую. Болем-повенем, аж поки не доповню.
Ось він, капелюх з розчавленим яйцем
Дичини.
Гроза. Ніхто ні в кого не просив,
А сталось те, що сталось.
Не вибачайся.
