#інколименідоводитьсяписатиказки
Автор малюнку, за яким написана казка - Кулієвич Софія.
Війна овочів розпочалася несподівано. Ніхто не був готовий до такого розвитку подій: на буряковій грядці проголосив себе Володарем Всесвіту заморський ЖЕЛЕЙНИЙ ВЕДМЕДИК.
ЖЕЛЕЙНИЙ ВЕДМЕДИК цей випав з рота у трирічної Наталочки, коли та з подивом розглядала якусь кузьку на буряковій гичці...
ВЕДМЕДИК був такий кольоровий і солодкий, що бурячки - усі як один - визнали його своїм королем. Бо вміст цукру у ньому був просто фантастичний!
ТОМАТ Пасльоновий перший, що князював на сусідній грядці, покликав свого друга і першого радника ХРЕСТОЦВІТА РЕДЬКУ на пораду.
А бурякове військо тим часом пішло у наступ. ЖЕЛЕЙНИЙ ВЕДМЕДИК командував "Вогонь!" - і болотяні кулі та цибуляні стрілки бомбардували стіни палацу, де тривала нарада.
- Погукаймо на допомогу загін козака ПЕРЧИНИ! - пропонував радник князю ТОМАТУ
- Не встигнуть! - тер високе чоло князь. А стіни палацу тим часом дірявили липкі ворожі бурякові насінини, настояні на цукровому сиропі, і чулося гучне "До бою!"
- Телефонуйте, Князю, на тридев'яту грядку до королеви КАПУСТИДИ - нехай надішле нам сотню всеїдних равликів!
- Це небезпечна зброя, заборонена до використання договором про ненапад! - хитав головою князь ТОМАТ, і крапельки томатного соку стікали його високим чолом.
А БУРЯКОВЕ військо з ЖЕЛЕЙНИМ ВЕДМЕДИКОМ на чолі тим часом вже котилося тоненьким містком до палацу Томатної грядки.
Кропив'яні жалючі кулі свистіли, мов оси. Розвідник ОГІРОК, що був у засідці неподалік, передавав у палац невтішні новини. Помідорове військо готувалося до смертельного бою.
Хтозна, чим би закінчилася війна овочів, якби раптом не полив літній теплий дощ і за кілька хвилин ЖЕЛЕЙНИЙ ВЕДМЕДИК - розтанув!
