Тебе шукаю десь у джунглях соцмереж
І сам гублюся у всесвітнім павутинні.
Нелегко встояти, коли ти забереш
У свій полон надійний, радісний віднині.
Мовчу на людях і удвох з тобою теж,
Та все ходжу по небу, наче божевільний.
Збираю зорі швидко, а в душі – «Je t’aime»,
Здається знову, що й сузір’я стали милі,
Яскраво світять і в породженні безсонь,
Мене знаходять у мені, це так натхненно!
Навколо серця вже спалахує вогонь,
Який пожежею розійдеться буремно.
Захопить стрімко, вкине з головою в нурт,
Корюся силі цій, що спалить до останку.
Уже несила втримати в собі весну,
Прошу тебе, звільни її, неначе бранку.
20:52, 05.11.2016 рік.
Зображення: http://telegraf.com.ua
