(продовження)
Розказують, що останні три роки життя день батька української прози Квітки проходив так. Зранку подружжя Квіток прокидалося та снідало. Затим, як правило, із знайомим візником Лук’яном, Григорій Федорович рушав на службу (а служив він Головою Харківської палати кримінального суду), дорогою слухаючи пікантні історії...
Ось як у листі до Федора Олександровича Коні від З0 жовтня 1840 pоку Квітка переказав таку побрехеньку від старого машталіра.
- Місцевий пан звинуватив свою куховарку в тому, що вона з'їла кілька зварених для нього раків, на що куховарка відповіла:
“Батечку, Іване Івановичу! Та якщо я хоч одного рака з'їла, то нехай я перед твоєю милістю сама раком стану”...
Далі буде.
Квітка...
