Муза поряд була і любов розливалася
Через край водоспадом у душу мою.
А навколо до мене зима озивалася,
Тільки холод безсилий, я вже у раю.
Хай він білий, укритий снігами кошлатими,
Де мороз заходився тлумачити скло…
Та у серці закоханім – полум’я гратиме,
На всі боки розквітне безмежне гало.
Муза поряд була у незміряній ніжності,
Мов купала мене, воскрешаючи день.
Полохливо тікав у своїй швидкоплинності,
Навіть час, що радів за можливість лишень
Обернутися птахом, зникати за обрієм,
Дати поштовх до втілення спійманих мрій.
Тане сніг, розступившись від жару гармонії,
Що крокує душею, я – щастя зустрів.
20:43, 05.01.2017 рік.
Зображення: http://pravotnosheniya.info