Людоньки, не кажіть лишень, що я не толерантна. Бо то не так! Як казав один класик... чи то пак класичка:" Батя, я старалась!".
Вчора мій Михайлович знов в Чат- рулетку зайшов. А я взяла голку з ниткою, полотно... Сяду поруч, думаю, послухаю тих зашорених з боліт. Може там вже ситуація змінилася?
Щось там пару тюбиків аквафрешних пикнуло - минуло... І зєднало нас з панею з підмосков'я. Вірніше таварішкою.
Вона намагалася говорити чемно, не матюкатися і було видно, що це їй давалося не легко. Тому, під час нашої розмови, в тих місцях, де мали бути матюки, її лице червоніло, очі випячувались і вона видавала якесь дивне хрипіння, наче наш Бровко уві сні. Голос її був прокурений і пропитий, на мій суб'єктивний погляд... Але я - людина толерантна і тому списала це на застуду.
З перших слів пані дала зрозуміти, що вона дуже освітчена і нам не варто переходити на російську.
Бо то язик їх а ми повинні користуватися лише мовою. Она всьо поймьот!
Мій чоловік хотів заперечити, вже підняв окуляри на лоба і збирався сказати довгу промову про лінгвістичну відмінність наших мов і що їй буде важко нас зрозуміти... Але та обурилась знов нагадала мені Бровка і щось прохрипіла про її високий рівень ай кю...
І мій Михайлович якось знітився, опустив окуляри на носа, , та так, що вони опинилися десь між носом і вусами.
І я зрозуміла, що з тою баришньою маю поговорити я. Щоб не було, як то кажуть, гендерної нерівності.
Чоловікові я лише шепнула: " Не тратьте, куме, сил! Спускайтеся на дно!". Тицьнула йому полотно і всілася ближче до монітора.
-То про що поговоримо? Пропоную вам, для початку, пройти тест. Як у школі. Щоб я зрозуміла ваш рівень.
Чи ви згодні?
Пані розпливлася в єхидно - задоволеній посмішці і погодилася. - Да што там разумєть? І я почала:
- Нині вдосвіта ми з коханим прокинулися від того, що під стріхою вовтузилися горобці. Що ви з того зрозуміли?
Підмосковка зморщилася, почервоніла і якось непевно запитала:
- А ето точно мова , или ви мєня разигриваєтє?
- Точно! Я дам вам опис одного нашого дня. Але будьте уважні! І не соромтеся, залучайте ваше ай кю!
Вона знову напряглась, якось дивно хрюкнула і прохрипіла :
- Местоимєніє " ми", как в руском.
- Бінго! Ви часом не перекладачем працюєте?
- А здесь я узнала местоимение " ви". Наши язикі так похожи! Но я часи не пєрєкладиваю. Єслі ви об етом!
Тут мені захотілось поглузувати з тої общіпаної курки з голосом курія.
І я продовжила:
- Мій чоловік зранку поголився і каже:
-Давай наробимо бандериків!
І тут пані в моніторі мала б, мабуть, смачно вилалятись. Бо лице її налилося багрянцем а голос став ще більш простудженим. Чи то правильніше буде сказати - пропитим.
- Что за пошлость, расказивать такіє інтімниє вєщі! Ну агалілся ваш челавєк. Захатєл сєкса. Зачєм палітіку приплєтать? Дєткі далжни бить внє палітікі! Ви би єсчьо расказалі гдє ви ето дєлалі і как.
- А чого ж не розказати? На кухні! На кухонному столі і плитці електричній! Я м'ясо перетираю а він жарить.
За годинку все готово! А потім - цілий день відпочиваємо.
- І сколько ви здєлалі бандеріков, - питає.
- Та десь... біля 25.
- Так ви даже точно нє знаєтє сколько іх у вас???
- А навіщо ж нам точно знати? Ми ж не чужим а собі зробили!
Бачу, мій Михайлович зігнувся, регоче, плечі ходором ходять. Треба, думаю, закруглятись, бо кашляти почне.
- А ви, кажу, книжку 12 стул'єв читали?
- Канєшна! Я же всєстароннє развітий чєлавєк! У мєня и книга єсть!
- То майте на увазі і будьте обережні! Там головний герой - Остап Бендер. А на Раїсі на днях закон вийшов, що всіх хто має цю книжку вдома, прирівнюють до шпигунів і іноагентів.
- Да ви что??? Я патріотка сваєй страни!Сажгу нємєдлєнна! І різко зникла з екрана.
А ви кажете ай к'ю...
Бережіть себе, дорогі земляки!
Слава Україні!
Валентина Дацко / Урода
Мій ютуб канал називається " Гонорова пані" .
Запрошую!
ID:
998256
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 10.11.2023 17:56:33
© дата внесення змiн: 10.11.2023 18:56:03
автор: Гонорова пані
Вкажіть причину вашої скарги
|
