Впродовж віків нас нищили, вбивали,
З історії стирали всі сліди,
Так ніби в світі ми не існували,
Але найбільше шкоди і біди
Самі собі регочучи завдали.
Щоразу ми на згарищі зростали,
Державність проростала крізь віки,
Ми билися за неї і вмирали,
Аж тут власноруч, бюлетнем з руки
Зневажили і ледь не поховали.
Як очманілий, власними руками,
Державу люд завзято руйнував
І кидав в урни бюлетні жмутами,
Мов в домовину цвяхи забивав,
Чому це безголів'я сталось з нами?
Страшну ціну за безголів'я люду
Тепер платити доведеться всім.
Тож недолугим говорити буду, -
Потрібні мізки нам передусім,
Щоб розрізняти правду та облуду.
21. 03. 2024 р.
