У попа була, в сусіда,
не корова, не собака,
А огидна скотиняка,
на імення - путиняка .
Із собакою ніхто хай
ту скотину не рівняє,
Бо подібне порівняння
І собаку ображає.
Скотиняка не робила,
тільки жерла хліб та сало,
світом вешталась без діла
І брехала всім, брехала.
Ця скотина наплодила
Зомбі - злющих, всюдисущих.
Всіх шизою заразила,
Бо шиза заразна дуже.
Як сказилась скотиняка,
На імення путиняка,
Зап.рділа, загарчала,
Всіх навколо покусала.
Все їй мало – сонця, неба,
В болотах їй тісно – в хаті,
Тож надумалась, що треба
Світ увесь завоювати.
Нагребла до біса зброї,
Провокує, убиває,,
Всім погрожує навколо,
Людство бомбою лякає.
Та відважні українці
Скотиняку налякали,
Вбивчі припасли гостинці,
Ікла, роги обламали.
Гей, сусіди, помагайте
Добивати скотиняку.
Дзвони б'ють - часу не гайте:
путиняку – на гілляку!
