Зійдуть з колій потяги до НАС...
Потяг, в якому до грубощів тепло.
Потяг, в якому холодні серця...
Ми програє́мо,.. аби ж не даремно.
Ми надаємо живого кінця...
Сонні вагони у жовтому танці...
Очі - у стелю, а думи - углиб.
Струни торкають беззахисні пальці,
Мрії лягають на швидкості диб...
Ритми і колії - все до вистави,
Аби зруйнувати останній акорд.
Сутінь і видива - наші устави,
Аби відпустити засніжено-борт...
Іній рятує, немовби печатка,
Якою завірено все до ідей.
Ми програє́мо - і щастя зачатка
Більше не буде між інших людей...
21.04.2024