Дві ворони та неповний збанок води (за мотивами української народної байки)
Дві ворони шукали води,
Бо спека ж така була, -
Де ті холоди, -
Раптом одна кричить: -Диви!
Збанок, а там трохи води!
- Та бачу, але халепа:
Наші дзьоби малі,
А вода аж на дні.
Та й полетіла далі далеко...
Це так, щоб не сказати дурепа,
Бо хоч рима багата,
Але як не вдягнути лати,
То можна таки постраждати.
Інша лишилась,
Камінці збирала,
У збанок кидала,
Водиці дістала,
Вдосталь напилась,
Хіба не наїлась.
Мораль проста: Не завжди тілом,
Не все береться силой.
17.07.2024 р.
Оригінал
ЯК ВОРОНА ДІСТАЛА ЗІ ЗБАНКА ВОДИ
Дві ворони ходили шукати води, бо їм дуже хотілося пити, але не знайшли ніде. Нарешті знайшли десь на кошарі в збанку, та не могли дістати, бо води було мало. Одна ворона полетіла далі. Друга ворона почала до збанка метати камінчики, щоби вода наверха вийшла, і напилась.
Недарма люди кажуть: де не візьмеш силою, бери умом.
Груба сила часто безсила там, де треба задіяти розум. Та й завжди слід пам'ятати, що на силу знаходиться інша сила. 
