Конячка бігала по полю,
Й тим славила конячу долю,
Чи десь возила там вантаж,
Бува потіла, ще й не раз,
І було зовсім їй не мило,
Коли з боків злітало "мило".
Можливо, була навіть горда,
Що ставила нові рекорди.
Катала діточок по парку,
Чи була впрягнута в безтарку.
То ми не знаєм, що там було,
Як кажуть, все пройшло й загуло.
Аж ось, дійшло до того дня,
Й на бійню привели коня.
І в магазині на прилавку,
Повісили таку об'явку:
Купуйте ковбасу махан,
Продукт цей класний, не обман.
Спитає хтось, то в чому суть,
Ту ковбасу усі жують.
І той хто коника десь пас,
Жокей, що поганяв не раз.
І конюх, що ласкав конячку,
І той, впрягав її хто в тачку.
І дітки, верхи що катались,
При цьому радісно сміялись…
Небайдужий. Вересень 2024.
Правдиво і сумно..жалко конячку. Коні - це розумні тварини. 
