Що ж реальність? Сон, немов вві сні?
Бо на Світі стільки нереального...
Чи здалось, почулося мені,
Чи то голос внутрішній, чи дальній? -
"Не тягни у Світ свою печаль,
Хай вона залишиться в долині!
Новий Світ відкрив осяйну даль,
Зрячим хочеш буть, то стань віднині!
Хочеш щось нове відчуть? Відкрий
Серце своє зорям променистим!
То хіба несильний ти такий,
Та чи не з Божественного тіста?
І хіба в душі не збереглась
Божа таємнича, чиста іскра?!
І веде свій відлік Новий Час, -
І у нього сяюча палітра!
За порогом кинь тяжкий тягар,
Той, що мучить душу твою вічну,
Бо життя твоє, - то Божий дар!
Та чи Бога радувати нічим?
Скажеш, - це життя не обирав,
Але шлях свій обираєш сам ти
І квиток щасливий вже дістав,
Тільки один Бог тому гарантом!
То ж життя навчися цінувать,
В всьому, що оточує навколо,
Так, щоб Світ тебе поцілувать
Захотів, відкривши світле коло! "
