Я посію соняхи край дороги ,
Хай цвітуть вздовж села, аж до зими!
Ця квітка ,як символ-день перемоги,
Подарує блаженну мить весни.
Зазолотіє лан - сонячні квіти
Засяють мов тисяч сонць у красі.
Стануть у стрій ,як вартові над світом
Дощ напоїть від спраги у росі.
В них чорні очка кучері золоті,
Одягнені в жовту вишиванку.
Наче красені соколи на коні,
У полон беруть рій ос - на світанку.
Соняхи голову свої схилили,
Полеглим бійцям віддають шану.
На цій землі козаки кров пролили...
Любили, як матір землю кохану .
Зваблюють соняхи пташок здалека,
Всміхаються, як сонечко світу.
До них навесні прилетять лелеки
Літо намалює казку - дітям.
вся Україна зараз Іловайськ просто можна збожеволіти від жахіть лиш поезія душу рятує
Чудово! 
дякую
