Двигун співає між ногами,
а під сідницями сідло.
Із-під коліс лунають гами
і у лице – ланів тепло!
Виблискують на сонці спиці,
немов ранкові промінці.
Мені о цій порі не спиться,
а поряд – лише горобці.
Дорогу стелять під колеса
осінні, ще погожі, дні.
До рідного дістатись плеса
сьогодні випало мені.
І струменить поволі Вовча,
тече між нивами життя.
Десяток сьомий поле топчем
і прагнемо іще звитяг!
15.09.2024