Подвійна гра це підла штука,
Та ти пішла на це вертуха.
І я був змушений піти,
Бо дорога для мене ти,
Як перший сніг для дітвори.
Метав я стріли свої з лука,
Ти ухилялася вертуха.
Ми йшли до спільної мети,
Та лиш погратись вирішила ти,
Мене круг пальця обвести.
Була ти хитрая вертуха,
Повішала лапшу на вуха.
Коли спитав - Де зараз ти?
Питанням відповіла - Де ти,
Мені до тебе ще зайти?
Я тут за стійкою у клубі,
Любуюсь танцем на пілоні.
А це не ти у капішоні,
З букетом квітів у полоні,
Якогось дивного типа?
У трубці повна тишина,
Як на кладовищі бува,
Коли воронів ще нема.
А потім - Помилився ти,
Я із роботи тільки буду йти.
Можливо ще зустрінеш мене ти?
Щоб разом час нам провести,
В кафе на каву забрести,
Чи у кіно, яке так любиш ти,
Ми у дорозі ще до спільної мети.
