Не тікайте добрі люди у чужії села,
Бо там життя богатеє, але невеселе.
Може біда прийшла в гості, чи згоріла хата,
Бува втратили родину, чи меч супостата...
В чужім селі ночі темні і чужії люди,
Там багаті та і бідних своїх мають мати.
Будуть наче посміхатись і приймати всюди.
А насправді дулю для вас в кишені тримати.
Те недобре, але лихо буває ще й більше,
Бо роздягнуть ще й згвалтують, та зроблять ще гірше.
В старця торбу відбирають, та виколять очі,
Інших в рабство заганяють, й стане день як ночі.
В чужій хаті пятий куток буде вам за щастя,
В чужім краю тепле місце знайти не удасться.
На чужині цукор гіркий і сіль не солона,
У кринці води нема й білий хліб як вовна.
Тож тримайтесь свого села, й згорівшої хати,
Тут вам і сусід недобрий прийде помогати.
А хто пішов в краї чужі, то пора, вертатись,
Бо людині Богом дано, щоб свого триматись.
Нехай бомби і снаряди, все колись минеться,
На убивцю і злодія управа знайдеться.
В. Небайдужий.
Вересень 2024 р.
