* * *
Я весь – як гай той по весні:
Багатобарвний, кароокий.
В душі шумить, в серці – бурлить,
У думах – тихий і глибокий.
Я всім корінням в Україні,
Міцною силою в землі.
До Бога прагну досягти,
Чоло схилити перед Ним.
Бажаю ще усю роди́ну,
Усю квітучу Україну
В себе вселити, об’єднати
В однім гаю, в єдиній хаті,
Посеред злагоди й добра
Під дивний щебет солов’я.
Усе це – гай,
Усе це – Я.
Неначе сповнена душа,
Що край коханий оповила.
У ній така шалена сила,
Що ще не відала Земля.
Я гай співучий, просторо́вий, –
Квітучий, запaшни́й, здоровий,
Такий кохаючий та ніжний,
Такий збентежений і різний.
Павло Гай-Нижник24 травня 1990 р.Гай-Нижник П. Смак свободи... Лірика життя. - К.: Вид-во "Цифра-друк", 2009. - С.16.
