Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шкурак Тетяна: Іди вперед. Лише не озирайся! - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шкурак Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Потрапили на одну поетичну хвилю!)))
Шкурак Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Велике спасибі за оцінку!!!
Юхниця Євген, 05.05.2010 - 18:53
А де тут поезія - про подолання труднощів? (наприклад - м,язки скриплять чи ще щось...) (соррі - це я все пишу - щодо підвищень якості ) З Вас - електронний могорич Успіху!Шкурак Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все ви дуже добре зрозуміли!!! М"язи -це не головний фактор подолання труднощів!А от душевне подолання, це зовсім інше...А з електронним могоричом немає проблем, будь-ласка
Шкурак Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння і увагу до вірша!Велике спасибі за коментар!!!
Юхниця Євген, 05.05.2010 - 15:07
А може - у когось из людей бувають і інші завдання, навпак - озиратися, іншим - спостерігати???
Шкурак Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо, не заперечую!!!Але я у своєму вірші хотіла сказати про те, що людина повинна іти вперед, забуваючи про ті труднощі які уже здолала і бути наповнена оптимізмом !Адже шлях на вершину не дуже то і легкий!Чи не так?
Лана Сянська, 05.05.2010 - 14:12
Не озирайся, іди-Ось попереду стежка в полині, Озернешся,- і в ріках не стане води, І осліпнеш навіки і нині. Йди, як осінь за літом іде, Як за хвилею хвиля на морі, Не шукай мене, - я буду ніде, Моє небо не втримають гори. Моє сонце покотиться вниз, І замерзнуть оази в пустелі, Я благаю - не озирнись! Йди,- обережно, там скелі. Шкурак Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку!!! Напевно ми з вами були на одній поетичній хвилі!!!
|
|
|