В твоїй брехні я вгадую себе -
обидва в ній шукаєм порятунку,
будуєм з неї наш Єрусалим,
аж поки він Новим не буде.
Всміхнусь тобі тоді насправді,
камінчик щирості в твоїх стінах знайду,
візьму його напам'ять - місто впаде,
збрехавши "не кохаю" назавжди піду.