Хто ти для мене, хлопчисько, що увірвався в життя, наче вихор, звів з розуму та вкрав безпеку і рівновагу?
Я боюсь тебе....і себе боюсь, бо не планувала цієї появи у моєму житті!
Досі моє серце належало мені, а зараз воно блукає у просторах невідомості...Стою на роздоріжжі почуттів і розриваю себе на дві частини.
Господи, яка я стала безвольна!!! Як легко ковтнула мене пристрасть в свої тенета, як ненаситно захопила в палючі обійми.
Ти вкрав моє життя! Поселився в голові і п'яниш її гріховними словами, загортаєш мою психіку в павутину, неначе павук.
Проте найбільше горе в тому, що я не пручаюсь, сама лечу на ці флюїди, як метелик на світло...
Чому ти прийшов саме тоді, коли на мені вже висіла бірка "кохаю", коли душа сказала "так" іншому?Навіщо штовхаєш на гріх?
Скажи мені, хлопчисько, чому світлофор моєї свідомості зламався і одночасно показує два кольори: розум твердить - червоний, а емоції несамовито кричать- зелений!!!?Чому я втрачаю самоконтроль в моменти, коли ти поруч?
Я забуду тебе,хлопчисько, тільки дай мені спокій, вилізь із голови, втечи від мене тихенько вночі, аби я не знала де тебе шукати!!!