Весна. Вже травень...
Минає ніч, минає день.
Все, як завжди - самотність, тиша, сльози...
Небо печальне - грози.
Все за вікном- чудовий світ,
А на душі - зів'ялий цвіт...
Чому мене покинув, ти? - питаю.
Та відповіді не чекаю.
Минає ніч і день минає,
А біль у серці не стихає.
Знову самотність, сльози, тиша...
Весна красою дише.
Весна надію принесла.
Гіллям квітучим зазирнула із вікна
І я у відповідь всміхнулась їй
Забувши про печаль і біль.
