Дощ лиє мов з відра,
Така вже це пора,
Коли все листя опада -
Пора настала листопаду.
Пахне чимось таким
Незрозуміло чим !?
Судилося журавлику зостатися одним,
Кричить він звуком голосним.
Кричить і піднімає вгору крила .
Де та журавка, що його любила!?
Чому вона його не захистила
Від ворогів, а помирати залишила?
А він її кохав,
І від всіх бід захищав,
Нікому ображати не давав
І ціле літо годував...
Падає уже на землю перший сніг,
Зима приходить на поріг.
Журавель відлетіти не зміг.
Тому мертвим на землю ліг.
Не було друзів в журавля
Лишень небо та земля.
І досі чути крики іздаля:
Мені здається - крики журавля.
2006 р.
