Текст та муз. - автор.
"Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
Чом вас вітер не розвіяв
В степу як пилину?
Чом вас лихо не приспало
Як свою дитину?..
Т.Г. Шевченко "
- - - - - - - - - -
1. Ми з тобою, сину,
Родом з України...
Поле й небо синє –
Прапор Батьківщини!
Хай завжди для тебе,
Мій коханий сину,
Сонце сяє в небі
Неньки – України!
- - - - - - - - - -
2. Най, пом’янем, сину,
Кобзареве слово
Про сім’ю єдину,
Сім’ю вольну, нову:
Хай повік не буде
Горя сліз та крові,
Хай радіють люди
Українській мові!
- - - - - - - - - -
3. Вороги крука́ми
Серце наше рвали,
Наш народ віками
У ярмі тримали...
Врешті й Україні
Посміхнулась доля:
Є тепер в нас, сину,
І земля, і воля!
- - - - - - - - - -
4. Стала і бентежна –
Ми – одна родина.
Жиє незалежна
Наша Батьківщина!
Тож, шануй, як матір,
У житті єдину,
Крим, Донбас, Карпати, -
Неньку-Україну!
Опанас Півень 2008 р.
О, та Ви молодець! Оригінально, переконливо істинно! Нагадались Листи В.Сухомлинського до сина. Хотілося б, щоб кожен батько усвідомив важливість своєї участі у становленні майбутніх українців.Вдало і рядки саме Шевченка - батька нації, народної пісні - зв'язок з коренями! Гарно!
Мрія Ваша, Георгію, - це мрія всіх нас, всього народу, нашого Кобзаря. Та ця мрія не входить у плани ворогів наших. Явних і таємних.Тому так зараз живемо, тому й війна тягнеться безкінечно... Добре робите, голубе, що нагадуєте людям про найзаповітніше: про прагнення до Свободи!
Георгий Данко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мої щирі вітання шановному дописувачу! Дуже радий, що поділяєте мої думки. Україна єдина! І в думках, і в сподіваннях. Хай вона живе вічно. Хай їй буде тільки найураще майбуття!
З повагою, Георгій