Присвячується дорогій мені людині...
Дуже боляче любити без взаємності. Дуже тяжко, образливо, нестерпно, та все ж таки можливо. Якщо він твій сусід, або вчитель фізкультури, чи може хлопець який кинув тебе – це можна пережити. Це все нічого, можна з часом втамувати свій біль і рухатись далі на зустріч щасливому майбутньому. А що робити, якщо він твій чоловік? Людина, з якою ви пройшли вогонь і воду, народили двох гарненьких діточок, з якою маєте за плечима не один десяток щасливо, як тобі здавалося, прожитих літ. Що робити, як він тебе вже не кохає?
Їй говорили, що він зраджує, говорили з ким, де. Вона не вірила, не могла повірити. Вона замурувала серце кам’яним забором, щоб вберегти своє кохання, і не впускати до своїх неземних почуттів сумління й недовіру. « Дурні язики, - говорила вона, - він не такий, він кохає щирою, чистою любов’ю. Я вірю тільки йому, а ви просто заздрите». Вона не вірила, та з часом почала помічати, щось в ньому не так. Довго затримується на роботі, почалися часті, незаплановані відрядження, в нього з’явилася дорога косметика, на яку раніше він просто не звертав увагу. Та страшніше було те, що він не звертав увагу на неї, не цікавився її справами, здоров’ям, не цікавився нею, як жінкою. Вона довго не хотіла признаватися собі в його зраді. З усіх сил, всіма руками і ногами відпиралась від болючої правди, вона кричала не весь голос щоб не чути свого внутрішнього голосу, який спочатку шепотів, а потім вже перекрикував її: « Він зрадив, він не кохає!».
Одного разу вона запитала: « Навіщо ти так зі мною. Чим я гірша ?». На що він просто відповів: « Ти хороша господиня, ти чудова мати, от тільки жінка з тебе ніяка.». Гостре лезо проштрикнуло серце, вона довго не могла проковтнути колючий комок в горлі, передерши всю гортань, все ж таки проковтнула, не заплакала, лишень сказала : « Я відпускаю тебе. Щиро бажаю щастя. Та тільки знай, що зрадив не тільки нашому коханню, ти зрадив дітей, зрадив Бога. Я молитимусь за твій гріх і вимолю для тебе прощення. Я дала клятву Богові, що кохатиму тебе до смерті, і виконаю свою обіцянку, бо розумію, головне в житті не низька хтивість, головне - щира любов. Вона живе в моєму серці і буде зі мною до скону.»
Від кам’яного забору лишилися одні уламки, огорожа розвалилася і серце лишилося одне-однісіньке на руїнах холодного каміння. Серце б’ється ритмічно, сильно, незважаючи на рани з яких постійно кровоточить густа, чорна кров. Серце б’ється заради щастя двох діточок, нічого що вони вже дорослі і живуть окремо. Вона знає – її любов потрібна їм. Вона живе, бо дуже сильна. Вона живе, бо як сказав Й.-В. Гете: « Владна над люблячим тільки любов».
Заскучив, чомусь не бачу... У Вашій оповіді саме життя, в якому варто знайти свою, саме свою, половинку! Часами красуні, розумниці втрачають чоловіка, а... знаходить. Щось тут не так... На жаль таке життя...
Ярина Яра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже актуальна і болісна тема... Вона буде такою, поки будуть існувати люди. На жаль, багатьом дружинам необхідно просто змиритися з тим, що їх чоловікам подобаються вільні, не обтяжені турботами жінки, в яких завжди манікюр і гарна зачіска. Чоловіки люблять свободу і все, що з нею звязано. А сімейний затишок - це скоріше жіноче прагнення. Жінка бачить у цьому весь сенс свого життя, чоловіку ж це в більшості випадків просто зручно, але аж ніяк не цікаво... Його влаштовує кожного вечора приходити і теплу оселю, де є вечеря, все чисте, прибране і т.д. Але всередині його тягне на волю, і на жаль, більшість чоловіків саме такі! Дружині дуже важко залишатися завжди привабливою і відпочилою, бо є сімейні обовязки, хатні турботи. А чоловік, замість того, щоб оцінити її старання і поважати, стає до неї байдужим... Недарма кажуть, що гарних господинь не люблять, з ними просто зручно. А люблять легковажних стерв. На жаль, так воно і є... Звичайно, кожна жінка хоче вірити в чисте кохання і сімейну злагоду на все життя, але потрібно бути готовою до всього, тоді розчаруваня не буде таким гірким.
Ярина Яра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цілком з тобою погоджуюся. Ця жінка неймовірна, добра, щира, гарна... А він пішов до старої карги... Ось такі чоловіки.
