А ти бажав, щоб нерозумна слабкість
Розбила моє серце на прощання,
А ти вважав, що я з тобою гралась
У гру із назвою: «Сім років на кохання».
Ти не збагнув, що тіло на світанку
Не мліє від холодного: «Стривай. Я
Так поспішаю». І піднявши планку
Своїх вимог, сказав: «Я іншу маю».
Чи ти забув, що поруч дві долоні
Мої долоні, що, мов жар гарячі.
А, сивина твоя закралась в скроні
Ні, ти не віриш, але я не плачу.
А ти бажав, щоб тіло своє й досі
Тобі я віддавала, наче жертву
Ти зупинив свій час на перемозі
Та не моєї долі. В неї час померти.
Мені чомусь здається, що всі конкурсні вірші написані одним автором. Я не дуже люблю, коли в словах треба переставляти наголоси, щоб вірш читався ритмічно. А в цих віршах таке зустрічається.
Галина Глина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не одним, це чесно кажу вам, всi вiршi iнших людей.
![Галина Глина: [¤Мій конкурс¤]-6 А ТИ БАЖАВ. - ВІРШ](/img/logopart2_ua.gif){kind=small}
і 
трохи жаль за розбите серце дівчини
