ява друга
ХРЕСТИНИ
(Хмара-ви́диво стрімко наближається, сповиває берег і він зникає. Натомість – яскравий сонячний ранок. Квітує бузок. Радісно переливаються церковні дзвони. Батурин. Садиба Кочубеїв).
Кочубеїха
(заклопотано)
Хоч би ж нічого не забути...
(до дівки)
А бричку килимом встелила?
Дівка
Встелила, пані,
Все зробила...
Кочубеїха
А подушками намостила
Під боки ку́мам?..
Дівка
Поки ні...
Кочубеїха
Чому?!
Дівка
Бо Гетьман на коні
Поїде в церкву.
Каже, бричка –
То не для нього.
А кумі...
Кочубеїха
Помилуй, Боже! От привичка...
(проворно підбігає до Гетьмана)
Їй-бо, ви, куме, як малі –
Могли, то й спали б у сідлі...
(до них підходить молодиця з немовлям на руках – то кума. До обох:)
Кума
…А ось і наше янголя́ –
Прокинулось і вже сміється.
Кумо, воно, мені здається,
На вас похоже...
(заглядає у густі шлярки до немовляти, воно, либонь, пручається)
...ох ти ж, киця…
На світ кортить уже дивиться?..
Це я – твоя хрещена мати,
(грайливо подивляючись на Гетьмана)
А он-де, бач? – хрещений тато...
(підходить Кочубей)
Кочубей
Кумо, прошу́ в ридван сідати –
Пора до церкви вирушати.
То про́шу. Хай благословля
Бог - вас, дорогу й немовля...
(у цю мить невідь звідки виникає стара черниця. Вона ловить Кочубеїху за рукав і сердито напу́чує:)
Черниця
Оддайте кумові дитя!..
(нічо не знають до пуття...)
Хай кум хрещеницю везе...
Кочубеїха
(вбік)
Та що вона таке верзе?
(до черниці)
Та ж кум поїде на коні!
Черниця
Ти, Любко, дуже вперта жінка...
Мазепа
Давайте дівчинку мені.
(черния забирає у куми немовля і подає його Гетьманові. Мазепа бере дитину)
Оце-де - справжня українка!
Кочубеїха
Та не схибніть мені дитини!
До церкви – ве́рхи:
Сивий жах!
Мазепа
Кумо, це ж будущність Вкраїни
Тримає Гетьман на руках!
Вже ж не схибнуть, дасть Бог, зуміє -
(і до своєї дорогої но́ші)
То що? - поїхали, Маріє?..
Бо порядок "шикування" віршів йде від останнього до першого і на жаль нічого не зміниш... Першими висвічуються останні твори. Проте,Ви вказали порядок дій до кожної назви,тож читач матиме змогу орієнтуватися.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
розраховую на самоорієнтування... але, коли другу яву прочитали п"ятнадцятеро, а першу -- дванадцятеро... то тих троє... що, прочитали другу без першої -- що вони зрозуміли, не знавши, що відбувається у першій яві... але.. нехай уже буде, як буде... справді, кого зацікавить -- той розбереться...
Якби ж то знав славетний гетьман,що на руках тримає свою долю!.. Яке ж іноді непередбачуване життя... В цій поемі Ви проявили себе справжнім класиком! -це Мотря з Мазепою(гравюра...чи як правильно називається? )
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це шикарна ілюстрація до частини, де вони зустрінуться "за садом, там де перелаз" щоб освідчитися... дякую Вам дуже! ява називатиметься "ПОЗАВТРІМ"
але "Кочубеївна" моя хоч під спільною назвою -- ви бачите, завдяки вам мені вдалося створити для не цикл --але картини будуть іти в зворотному порядку -- вгорі будуть останні, внизу -- перші, а так же ніхто не починає читати -- знизу догори...
Першими висвічуються останні твори. 
Проте,Ви вказали порядок дій до кожної назви,тож читач матиме змогу орієнтуватися. 
Якби ж то знав славетний гетьман,що на руках тримає свою долю!.. 
В цій поемі Ви проявили себе справжнім класиком! 
-це Мотря з Мазепою(гравюра...чи як правильно називається? 
