Мовчала довго, розчинена буденністю,
Та рвався голос із глибин душі,
Наповнений одвічною відвертістю,
Що інколи не входить у вірші.
Мовчалося мені через турботи,
Через проблеми з купами думок,
Через утому від щоденної роботи
І через страх зробити хибний крок.
Привіт, народе, згублений в мережах,
Привіт усім, хто все ж мене чекав,
Коли морозних не побачивши мережив
Нарешті час мій творчості настав.
Хотілося сказати вам багато,
Та так багато, що забракло слів.
Я просто привітаю вас зі святом,
Спитаю хто і як його зустрів.
На жаль поету важко жити в світі,
Коли не поетичний маєш фах,
Із дня у день шукаєш вільні миті,
Щоби думки вимірювать в рядках.
Якщо життя заплуталось в дорогах,
Повинні ми дивитись в свій білет,
Які б не оббивалися пороги,
Поетом має залишатися поет.
03.01.2012 Мезенцева Є.
Якщо життя заплуталось в дорогах,---Ну, все розповіли за мене, ніби підгледіли. Звичайно, жартую. А коли серйозно, тоді ви написали прекрасний твір нашої реальності. Велике спасибі
Жемчужинка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вчитель математики. 
Щоб легко жилось поетам та поетесам, які відважились ними залишатися!
