Забудь мене! Забудь мене! Забудь!!!
Я ненавиджу! Віриш, невдахо?!
Розливаю слова, ніби ртуть…
Посилаю тебе тричі на *уй !
Не любов! Не любов! Не люблю!
Марні спроби з життя тебе стерти..
Задихаюсь від болю. Терплю.
І ховаюся, щоб не помер(ти).
Не пробачу! Ніколи! Ніколи!!!
Скільки болю мені ти завдав!
Закохатись у себе дозволив,
Але сам – жодну мить не кохав!
Помиляєшся… Ти помиляєшся.
Не зійшовся на тобі світ клином!….
Іронічно в душі посміхаєшся….
Бо вже вкотре тебе я покинула.
P.S. Сумую і плачу….
Та знову пробачу.
Так просто спихнуть вину... Все ошибаются - только кто-то учится, а кто-то озлобляется на весь мир. А всего-то надо остыть и разобраться...
Ну это меня понесло на философию - ничего личного, просто произведение неоднозначное - есть о чём полемизировать. В общем - круто !!!
Svetok відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Загадочная женская душа..."Да" - значит "Нет" ; "Нет" - значит "Да" ; а "Нiколи" - просто океан вариантов - ну и как же вас всех понять ? Э-э-эх, тяжело - ужас...
Svetok відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00