Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Роман Колесник: 130. «Сіра розбурхана вулиця» (Стівен Крейн, переклад) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Еkатерина, 14.02.2012 - 09:50
Викликає динамічний ряд відчуттів.Але ж, як він вгадав, що хочеться скоріше заховатися? І ще - мене завжди цікавило - чому не можна на процесію дивитися крізь вікно? Роман Колесник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тому ж, чому і дзеркала прикривають -вважається, що віддзеркалення - портал у нав (астрал), і ще, - нижча смертна душа (ефірне тіло) покійника може вселитись у живого. Валентина Ланевич, 14.02.2012 - 08:09
У дитячому віці все іще сприймається через розпливчату призму.
Роман Колесник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВТРАЧЕНИЙ РАЙдитинство – рай для тертя свідомості, розвиненої до об межі свого ще нерозкритого розуму, коли ще потойбіччя – білий світ цей. діти рухливі. дорослі морять живчик і старіють на дно. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300491 |
|
|