Чарівність митті - це шкільне прощання,
Коли заходиш в клас в останній раз.
Там не на тебе вже чекає світ навчання
І продзвенить дзвінок, але вже не для нас.
А нам так хочеться ще хоч разочок сісти
За парти рідні, книжку погортать.
І трохи на перерві пошуміти,
Ще хоч на мить, на час нам учнем стать.
І любим вчителям вклонитися доземно,
Стерпіли все і нас зуміли щей навчить
Як правильно довести теорему,
Як формулу чи віршик завчить.
Багато вже про це віршів писали,
Пісні складали, і промови голосні.
Але, велике "Дякую" ще ми не сказали
Своїм батькам, що вірили у нас і берегли.
Спасибі мамо й тату, що в Вас терпіння стільки стало
Уроки з нами вчити, усі незгоди переждать.
Що разом з нами ви раділи й успіх розділяли,
А головне любили і підтримували нас.
