Чому не відчуваю радості життя??
На самоті залишитись бажаю.
І так осточортіло це буття.
Куди подітись я уже не знаю.
Набридло все. І люди і це місто.
Постійний шум і гам. Одвічна суєта.
Не можу я опановувати себе вічно.
Не можу вже діждатися кінця.
Коли це все уже скінчиться?
Коли вже пролуна акорд?
Фінальні звуки цього твору.
І не важливо буде це мажор,
а чи мінор.
Знервований постійно і нестерпний.
Без настрою завжди і чомусь злий.
І не живий, але ще і не мертвий.
Чому? Чому я став такий??
Замучився уже це все терпіти.
Я хочу спокою і тишини.
І щоб нікого навколо не бачити й не чути.
І щоб не знали де я. Навіть ти.
Ну все. Достатньо вже цього маразму.
Не буду вас я більше нагружать.
І час дорогоцінний відбирати.
Та й взагалі, ідіть ви всі гулять!!
