Щирим серцем і драйвом написана джазова пісня,
вміло грає на нервах до болю знайомий мотив...
Вже шукаємо винних.В одному оркестрі нам тісно.
Але музика вільна, хоч як ти того не хотів!
Не збагнули слова, не розклали життя як по нотах,
та завчили пісень, що частенько співали дощі.
Так бувало й раніше : ти "за", а я просто не "проти",
в результаті - невдалі мелодії і невиразні вірші...
Чи забув, як звучать саксофони, як плакали скрипки,
і як флейта щоразу довершений звук видає?
Пригадати - не довго, забути - не вистачить віку.
Тільки музика пам"яті ключ таємничий дає.
А від чого той ключ? Це не той, що за ним усі ноти?
чи, можливо від серця, чужих невідомих думок?
Кожен чує своє. У мелодії лагідний дотик...
Просто йти б їй назустріч, торуючи впевнений крок.
Мужнє серце народжує сильну і рокову пісню,
грає десь, не на нервах, іще не відомий мотив.
Не шукають тут винних. Провина за ґратами тисне!!!
А от музика вільна!!! Хай хто б там чого не хотів!!!