До мене сонце посміхнулось,
Немов у вічі зазирнуло.
А ти пішла, не оглянулась,
Нічого наче в нас не було.
Я буду завжди пам'ятати
П'янку, гарячу жагу тіла,
Любистку запах, подих м'яти,
Слова, які ти шепотіла.
Як уві сні - все промайнуло,
Зависла смутку пелена.
Кохання вже давно минуло,
І не шукай, чия вина.
Життя коротке, наче мить,
Як гуркіт у відлуннях грому.
Не озирнулась - бо щемить,
Болить душа, як йдеш додому.
^
09.04.2009 р.
