|
(У даному вірші застосовується сільський лексикон).
Є у нашому селі три веселі бабці,
От пліткують уночі, сидячи на лавці.
Розсідаються вони, мов в кінотеатрі,
Окуляри – атрибут (як в 3D –форматі).
Замінило їм попкорн смажене насіння...
О...Нарешті почалось те сільське видіння.
Мов розвідники, вони схоплюють деталі:
-Ти диви, які пішли довгоногі кралі.
-Йой, а спідниця яка – шмат тої тканини,
Кольорова голова та й нема хустини.
-А як ходи то дівчє на таких штєблєтах?
Та то ж можна по любе ноги поломити.
-Ви погляньте – на лиці тонна штукатурки,
Ой, а що то у руці? Що то за мензурка?
-Ти, Ульянко, що, сліпа вже і добре не видиш? -
То дівчата йдут шампанське до буфету пити.
-Йой, до чого вже той світ докотивсі, Ганко?-
Я в свої п'ятнадцять літ шила вишиванки.
А спиртного по сей день я смаку не знаю,
То мій дідо вп’єсі в пень та й на нервах грає!
-Та, Ульянко, замовчи, ми про тебе в курсі,
Ти нічого не кажи, а краще посунь сі!
Ти дивисі, то не твій йде онучок рядом
Коло тих пустих повій, що виляють задом?
-Ти, Марусьо, що здуріла, буть не може того,
Та й яке тобі вже діло до онука мого?
-Бігме кажу я, Ульянко, що то твій Володик,
Які в него, ти поглянь лиш, передерті сподні!
Чи не вмієш ти вже шити, чи не маєш нитки?
Як дозволила носити внукові ту митку?
-Ти, чекай, най я протру окуляри свої,
Бо я віри ще не йму, що то мій Володик.
Тут Ульянка не спокійно скельця протирає
І на ніс встромивши щільно, та й як загорлає:
-Йой, Марійко, ти дивисі, то не твої хвеськи-
Та, що нижча, то Ориська, а що вища – Леська?
Тут Марійка панікує й на Ульянку з криком:
-Тобі розуму бракує, гадино дволика?
Мої чемні дівочки вдома щось готують!
-А я виджу, що вони з хлопцями воркують.
Розгорілась суперечка, мов ”бабські́́ дебати”,
Тут Гануся каже: ”Брек вам, годі тут горлати.
В тій компанії я й свою вгле́діла Наталку!
Так от, що я вам скажу – йдем на другу лавку!”
-Так, Ганусю, ти права, то так не цікаво,
Краще підемо туда, де чу́жі діточки гуляють.
Поплює́м насіння там, язики почешем,
А потому - по домам – аж на серці легше.
//13.11.12//
ID:
377457
Рубрика: Поезія,
дата надходження: 13.11.2012 13:45:43
© дата внесення змiн: 14.11.2012 22:22:49
автор: Marisong
Вкажіть причину вашої скарги
|
Як в кращі часи Павла Глазового. Справжній український гумор 
