Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Мартиненко: Я давно не кохаю тебе… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 19.02.2013 - 19:32
... спочатку потрібно переконати серце, що не любимо ... але його не провести ... дивне відчуття, коли розум з усіх намагається не любити, а серце як окремий організ (як ворог) намагається перечити нашій волі ... але цим самим доставляє стільки болю всьому людському організму
Лидия Науменко, 29.12.2012 - 21:53
Цiкаве протирiччя ..."не кохаю", та "серце тобою живе" . Ох, це кохання!
Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мабуть справжнє кохання неминуче ... тоді дійсно сумно...
Інна Серьогіна, 18.12.2012 - 22:06
Протиріччя між серцем і розумом! Розум велить піти, а серце хапається за соломинку
Nikita13, 17.12.2012 - 21:52
Я давно не кохаю тебе… - значить не час і не місце, або просто не ті герої...Гарно написали, ніжно, від душі! Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але як ? Як себе обманути ?Коли серце тобою живе… ...дякую Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
нууууу тоді "ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО" , якщо на одну НАДІЮ, аж дві заміни
Дід Петро, 17.12.2012 - 18:51
Гарний вірш, але в четвертому рядку має бути ... нпевне мИне. тобто промине.
Людмила Мартиненко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
надія помирає останньою
|
|
|