1
Хмарки в’юнкують - тихо линуть.
Закрию очі - мить погасне .
І що дочасно чи невчасно -
Ніяк цього не зрозумію.
Тут думка в щирості вирує.
Там незбагненно серце ниє,
То засумує , то зрадіє -
Мов та голубонька воркує.
2
Свою державу ми будуєм.
Поля бур’яном поросли.
Які у Неньки ми сини,
Коли один одного не чуєм!
Вже зло сміється, ворон кряче,
Село тихенько вимирає -
Колиска мови пропадає
І Україна гірко плаче.
3
Пройшла весна, настало літо
Червневі дні погожі, милі.
Все так буя в природній силі,
Дощик іде і сонце світить!
Отак й в державі пори року -
Терпіння, праці та звитяги:
З тризубом і синє - жовтим стягом
В майбутнє линуть крок за кроком!
